Останнім часом ситуація, коли ще задовго до завершення року «зненацька» закінчуються кошти, яких мало б вистачити для забезпечення певної державної програми, уже нікого не дивує. Хворим, для котрих ті чи інші препарати є життєво необхідними, від будь-яких, навіть найобґрунтованіших пояснень легше не стане. Тому в деяких регіонах до подібних «раптовостей» готуються заздалегідь.
Полтавщина
Державна субвенція на реімбурсацію інсулінів у 2018 році становила майже 27,7 млн грн, тобто 44% від потреби. Решту покриваємо за рахунок місцевих бюджетів. Ще 22 грудня минулого року на сесії Полтавської обласної ради було затверджено Порядок закупівлі препаратів для інсулінозалежних на 2018 рік за рахунок видатків цільового призначення.
Міські, районні, сільські й селищні ради тепер також усвідомлюють відповідальність за забезпечення своїх громадян життєво необхідними ліками, тож намагаються повною мірою задовольнити потреби хворих. Отже, процес децентралізації, на який ми покладали надії, посприяв вирішенню цієї актуальної проблеми. Сподіваюся: так буде й наступного року.
Буковина
Цьогорічна медична субвенція Чернівецькій області з держбюджету на відшкодування вартості препаратів інсуліну становить майже 21,27 млн грн, або 40% від потреби. Зазначений процес відбувається за механізмом співфінансування: частину коштів виділила держава, а про решту мали подбати місцеві бюджети. Проте вони змогли надати всього 1,2 млн грн, тобто лише 1% від потреби. Окрім цього, ціни на препарати інсуліну, порівняно з 2017 роком, зросли приблизно на 13-30%. Тобто на ту саму суму, що й минулого року, нам зараз вдається придбати ліків на чверть менше.
Чернівецька облдержадміністрація розподіляє кошти із державної субвенції між місцевими бюджетами рівними частинами на кожен місяць календарного року. Проте недофінансування призвело до заборгованості закладів охорони здоров’я перед аптечною мережею. Це змусило «латати» дірки коштами, передбаченими на останні місяці. Тому виходить, що кінець року повністю недофінансований.
Украй важливо, аби з місцевих бюджетів надійшли кошти на придбання препаратів інсуліну. Департамент охорони здоров’я Чернівецької ОДА та керівники лікувально-профілактичних закладів неодноразово зверталися і до Міністерства охорони здоров’я, і до місцевих органів влади з проханням виділити додаткові гроші, але надходжень іще не було.
Тим часом пацієнти з власної кишені оплачують життєво необхідні їм ліки, зменшують рекомендовані дози або приймають лише таблетовані цукрознижувальні препарати. Усе це супроводжується ризиком декомпенсації вказаного захворювання, спричиняє розвиток й прогресування як гострих, так і хронічних ускладнень і, відповідно, збільшення кількості летальних випадків унаслідок цукрового діабету.
А таких пацієнтів з кожним роком неухильно більшає. Так, за 9 місяців цього року 490 буковинцям уперше призначили інсулін. Хочеться, аби нас, лікарів і пацієнтів, почули в районних, міських і обласних радах: інсуліни — життєво необхідні ліки, допоможіть людям отримати їх!
Наразі єдине, чого реально потребує програма реімбурсації, — дофінансування. Покладаю великі сподівання на Держбюджет-2019. Документом передбачається, що держава зобов’язується стовідсотково відшкодовувати вартість препаратів інсуліну. Тоді нам не доведеться благати про допомогу місцеві органи влади, а хворі на цукровий діабет безперебійно отримуватимуть життєво необхідні ліки.
Волинь
Річ у тому, що передбачених коштів на програму справді не вистачає, хоча цьогоріч обсяг фінансування дещо збільшився. На 2018 рік Волинська область для закупівлі інсулінів отримала із державного бюджету 15,6 млн грн. Ще майже 6 млн грн надійшло з місцевих бюджетів. Однак, попри це, не вистачає майже 6 млн грн.
Як на мене, коли вже впроваджено державну програму, то забезпечувати її потрібно на 100%. Краще приймати менше програм, робити їх скромнішими, але не допускати ніяких спекуляцій і зловживань. Ми надіслали листи за підписом Голови Волинської ОДА до Міністерства охорони здоров’я та Кабінету Міністрів України з проханням виділити додаткову субвенцію. Сподіваємося: до кінця року отримаємо кошти, але в яких обсягах — невідомо.
На жаль, проблема повторюється з року в рік. Частину коштів на інсуліни дає держава, а частину доводиться «шукати» в місцевих бюджетах. Так, під час минулої сесії обласної ради на закупівлю інсулінів було виділено 1,5 млн грн, хоча забезпечення інсулінозалежних не входить до видатків обласного бюджету. З іншого боку, ми розуміємо особливу уразливість цієї групи пацієнтів і змушені реагувати. Крім обласної ради кошти виділяли також інші місцеві бюджети різних рівнів. Варто зазначити, що скрізь нам ідуть назустріч, однак покрити всі нагальні витрати органи місцевої влади не в змозі.
Вважаю, що програма із забезпечення інсулінозалежних безкоштовними ліками й надалі має функціонувати на державному рівні та фінансуватися саме державою. Бо в нас, коли не знають, звідки взяти гроші, одразу пишуть: «Із місцевих бюджетів». Але ж останні мають обмежені ресурси й власні проблеми! Часто за рахунок місцевих бюджетів відбувається співфінансування кількох державних програм, тому, як на мене, їх можливості урядові чиновники значно переоцінюють. Додам, що Волинь — область дотаційна, значних перевиконань бюджету тут немає і грошей для покриття незапланованих витрат також.
Для того щоб виконання програми відбувалося без перебоїв і за умови повного фінансування, її реалізацію має взяти на себе Національна служба здоров’я України. Таке рішення, на мою думку, було б найефективнішим.
Реєстр хворих на цукровий діабет дає змогу з високим рівнем точності спрогнозувати потреби області в коштах у рамках програми забезпечення інсулінозалежних пацієнтів безкоштовними ліками на наступний рік. Сума становить приблизно 25 млн грн. На Волинь нещодавно приїжджав заступник Міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський, який підтвердив наш прогноз. Чи дійсно така сума буде виділена нашій області, сказати важко. Але принаймні в Міністерстві розуміють, що згідно з реєстрами коштів необхідно саме стільки. Тож сподіваємося: у проекті бюджету затвердять реальну цифру і не перекладатимуть вирішення проблеми на місцевий рівень.
Вінниччина
Ще у 2016 році в області було прийнято програму «Майбутнє Вінниччини — у збереженні здоров’я громадян», яка діє до 2020 року та включає заходи з надання медичної допомоги хворим на ендокринні недуги. Серед її завдань — забезпечення препаратами інсуліну та їх аналогами (тaблетовaними цукрознижувальними засобами) хворих на цукровий діaбет, a також препаратами десмопресину — пацієнтів з нецукровим діабетом. Тобто ми почали працювати в цьому напрямку ще до моменту впровадження системи реімбурсації.
На сьогодні всі пацієнти, які беруть участь у програмі, прикріплені до аптечних закладів відповідно до своїх особистих заяв. З 1 січня по 15 жовтня цього року в аптеках області забезпечено понад 76 тис. рецептів на суму 29 млн грн. З них 23,4 млн грн — це субвенція з державного бюджету, а 5,5 млн грн — кошти з місцевих бюджетів. Окрім цього, отримано та передано в установи області гуманітарну допомогу у вигляді препаратів інсуліну на суму 900,4 тис. грн.
Попри всі зусилля, відчуваємо певну нестачу коштів, оскільки загальна потреба на 2018 рік для забезпечення хворих на цукровий діабет становить 38 млн грн. Торік у нас були запаси інсуліну з попередніх років, що дало змогу перекрили дефіцит. Нині плануємо ліквідувати його за рахунок залишків коштів минулого року, видатків із місцевих бюджетів та додаткового фінансування.
Уже провели попередні розрахунки. Затверджений обсяг коштів на 2018 рік становив 29 млн грн, у тому числі медична субвенція — 24,5 млн грн, залишки коштів цільової субвенції 2017 року — 1,2 млн грн, додаткові кошти місцевих бюджетів — 2,3 млн грн. Разом це 76,4% від потреби. Станом на 1 вересня 2018 року було профінансовано 23,7 млн грн, зокрема 21 млн грн за рахунок медичної субвенції та 2,7 млн грн — місцевих бюджетів, що становить 81,4% від затвердженої річної суми. Для повного забезпечення потреби хворих на цукровий діабет в 2018 році області необхідні додаткові кошти в розмірі 9 млн грн.
До кінця року (орієнтовно — наприкінці листопада), як і в попередні роки, очікуються додаткові надходження з державного бюджету за рахунок перерозподілу видатків по медичній галузі. Проте левова частка все-таки ляже на плечі місцевих бюджетів.
Адже згідно з п. 9 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.01.2015 р. №11 «Деякі питання надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам» місцеві ради мають право відповідними рішеннями розподіляти залишки субвенції на кінець бюджетного періоду, а також додатково, понад обсяги субвенції, планувати та здійснювати з місцевих бюджетів оплату поточних видатків закладів охорони здоров’я і програм у сфері охорони здоров’я. Тобто в умовах повної бюджетної самостійності місцевих органів влади, що передбачає підвищення їх ролі та відповідальності за ефективне управління ресурсами місцевих бюджетів, відшкодування вартості препаратів інсуліну має відбуватися за рахунок місцевих бюджетів або інших джерел, не заборонених законодавством.
На 2019 рік для інсулінозалежних пацієнтів із державної скарбниці передбачено 28 млн грн, що більше, ніж у 2018-му, майже на 4 млн грн. Проте від участі місцевих бюджетів відмовитися неможливо. Єдине, що ми, лікарі, здатні зробити для зменшення витрат, це забезпечувати профілактику цукрового діабету.
Для ефективної роботи ендокринологічної служби області необхідна тісна співпраця всіх ланок охорони здоров’я, фармації та місцевих органів влади.
Чернігівщина
На жаль, із державного бюджету коштів для фінансування реімбурсації інсулінів у повному обсязі виділяється недостатньо. З початку року було зрозуміло, що державна субвенція перекриває лише половину потреби. У цьому році за субвенцією ми отримали 18,3 млн грн, майже стільки ж на придбання інсулінів у першому півріччі було виділено з місцевих бюджетів. Щоб забезпечити хворих інсулінами, участь у співфінансуванні взяли всі райони області.
Слід зазначити, що в нашому регіоні немає окремої програми з надання допомоги хворим на цукровий діабет, але необхідні заходи передбачені в Програмі забезпечення населення Чернігівської області спеціалізованою медичною допомогою на 2016-2020 роки. Подібні програми прийняті в районах і містах, бо без них депутати не зможуть виділяти кошти на придбання інсулінів з місцевих бюджетів.
Однак, попри всі зусилля, нині в області ситуація із забезпеченням інсулінами хворих на цукровий діабет доволі складна. За нашими найскромнішими підрахунками, на два останні місяці 2018 року потрібно понад 6 млн грн, а в нас лишилося менш ніж 3 млн грн державної субвенції. Уся надія — на допомогу місцевих органів влади. Що буде із забезпеченням безкоштовним інсуліном хворих на цукровий діабет у 2019 році, поки спрогнозувати складно, бо на сьогодні ми не знаємо, скільки взагалі виділять грошей на медицину. За словами в. о. Міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, планується, що вже з наступного року держава стовідсотково забезпечуватиме видатки на інсулін. Тобто це питання перебуває на контролі, тож сподіваюся, що наші побажання під час формування бюджету на наступний рік будуть враховані, і держава профінансує потреби краю в повному обсязі.
Рівненщина
З липня 2017 року в нашій країні було запроваджено програму реімбурсації, відповідно до якої хворі на цукровий діабет безоплатно отримують в аптеках інсуліни за рецептом лікаря-ендокринолога. Потребу в інсулінах визначали згідно з реєстром, створеним в області ще кілька років тому. До нього було внесено дані про всіх хворих на цукровий діабет 1-го типу. До речі, таких хворих на Рівненщині — 5247.Ми підрахували: щоб забезпечити їх інсулінами на 2018 рік, потрібно близько 47,5 млн грн. Але держава виділила лише 21,5 млн грн, і ми їх уже повністю використали. Економили, як могли, але грошей вистачило тільки до вересня. Решта ж коштів від заявленої потреби в область так і не надійшла, тож хворі залишилися без життєво необхідних ліків.
Спочатку лікарі-ендокринологи вирішували проблему завдяки особистим контактам з власниками аптек: де могли, домовлялися, щоб аптечні заклади відпускали інсуліни в борг. Але ж постійно це тривати не може. У віддалених населених пунктах, де інсулін ніде взяти, пацієнти приходять з вимогами саме до лікарів-ендокринологів, а ті, своєю чергою, звертаються до селищних рад і так, по крихтах, віднаходять кошти. Комусь допомагають спонсори, забезпеченіші пацієнти купують інсуліни самотужки. Та, на жаль, не всім такі витрати по кишені, адже на препарати на місяць потрібно від 400 до 1200 грн (сума залежить від дози інсуліну, яку отримує пацієнт), а ще необхідні витратні матеріали. Це великі кошти, особливо зважаючи на те, що комусь їх доведеться виділити з пенсії чи мінімальної зарплати.
Чому склалася така ситуація — невідомо. Як пояснила очільниця МОЗ Уляна Супрун, коштів у повному обсязі одразу не виділили, аби уникнути маніпуляцій із «мертвими душами». Хоча, як на мене, це дуже дивна позиція, адже реєстр хворих на цукровий діабет дублюється на всіх рівнях, починаючи з районів, області та закінчуючи МОЗ, і «мертві душі» вписати до нього не просто. Ще було б зрозуміло, якби, посилаючись на таку причину, нам не додали чверть коштів, а то ж — більше половини.
Звичайно, ми б’ємо на сполох і звертаємося в різні інстанції, та отримуємо лише приписи й рекомендації шукати кошти в місцевих бюджетах. Але коли існує програма, яку держава взялася стовідсотково забезпечити, то до чого тут місцеві бюджети? Хоча я впевнений: якби йшлося про 2-3 млн грн, на місцях їх віднайшли б, але 26 млн грн — надто велика сума, тож від області ми не отримали жодної копійки, бо коштів у місцевому бюджеті на це немає.
Як складатиметься надалі — теж невідомо, однак сподіваюся, що держава все-таки зглянеться над інсулінозалежними хворими і надасть кошти для придбання ліків. Настільки критичної ситуації в нас іще не було. До того ж за останні 20 років кількість хворих на цукровий діабет в області зросла втричі, і надалі їх більшатиме. А в нинішніх складних соціально-економічних умовах їм украй потрібна підтримка держави.
Крім цього, на селекторній нараді заступник Міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський повідомив, що МОЗ розглядає можливість надання додаткової субвенції, яка частково перекриє потреби регіонів на придбання інсулінів. А також зауважив, що в державному бюджеті на 2019 рік на забезпечення ліками інсулінозалежних пацієнтів буде закладено на 200 млн грн більше, ніж цьогоріч, щоб на 100% перекрити потребу, враховуючи додаткові 10% на можливе збільшення кількості хворих.
Тернопільщина
У проекті державного бюджету гроші на лікування вказаної категорії пацієнтів закладають у розділі «цільові кошти», і їх суму чітко визначає держава. Збільшувати видатки на ці потреби ми маємо право, але зменшувати — у жодному разі. Однак якщо з державного бюджету на 2018 рік нам виділили 16,6 млн грн, то в проекті Держбюджету на 2019 рік фінансування закупівлі препаратів інсуліну зменшили на 1 млн грн. А згідно з обласним реєстром розрахована потреба в препаратах інсуліну становить 50 млн грн на рік (відповідно до нинішніх цін). До слова, ми сподівалися, що проект реімбурсації врятує ситуацію, і грошей буде достатньо, адже він розрахований на реального пацієнта, який прийде до аптеки. Проте додаткова потреба в коштах до кінця цього року становить 10 млн грн.
Як вийти зі скрутного становища? На мій погляд, у цьому має допомогти місцева влада. Отож, управління охорони здоров’я Тернопільської облдержадміністрації звернулося до керівників районних адміністрацій, районних рад й об’єднаних територіальних громад з проханням виділити додаткові кошти для цих цілей. За дев’ять місяців нинішнього року нам додатково спрямовано 2,2 млн грн, однак навіть ці кошти не допомогли вийти з патової ситуації, котра склалася в більшості районів області. Особливо непокоїть Тернопіль, де нині потребують майже 4 млн грн.
Ще в грудні 2017 року на сесії Тернопільської обласної ради було прийнято комплексну програму «Здоров’я населення Тернопілля 2017-2021», де передбачено фінансування для забезпечення цукрознижувальними препаратами дітей і дорослих мешканців Тернопільщини. Тому управління охорони здоров’я облдержадміністрації звернулося з проханням додатково виділити 10 млн грн на медикаменти для цієї категорії хворих. Сподіваємося: депутати обласної ради дадуть позитивну відповідь, а також очікуємо коштів з резерву державної медичної субвенції.
Відносно проекту Державного бюджету на 2019 рік, то коли ми з’ясували, що виділених коштів не вистачить, звернулися до Міністерства охорони здоров’я з проханням переглянути цільові видатки на забезпечення потреби в цукрознижувальних препаратах. Якщо суму, призначену для фінансування закупівлі інсулінів, не збільшать, ми будемо змушені просити керівників місцевих органів влади, аби вони прорахували потребу і спрямували додаткові кошти для цієї категорії хворих — мешканців області. Ми не можемо залишити людей наодинці з хворобою, тому й сподіваємося, що утворену фінансову нішу вдасться заповнити за рахунок місцевих бюджетів. Впевнена: особливих проблем не виникатиме, адже в нашій області є багато самодостатніх громад, які переймаються розвитком медичної галузі.
Київщина
Державна субвенція цьогоріч становить 38% від потреби. Тобто області необхідно майже 80 млн грн, натомість ми отримали лише 32 млн грн. Решту потреби компенсуємо за рахунок місцевих бюджетів. У першому півріччі, поки не відбулися сесії місцевих рад, на яких було прийнято рішення про виділення коштів, не всі хворі мали змогу отримати інсуліни. Проте варто зазначити: міста та райони Київщини прийняли програму «Цукровий та нецукровий діабет» й у повному обсязі забезпечили мешканців, котрі перебувають на обліку в місцевих ендокринологів, необхідними препаратами.
У наступному році очікується збільшення суми субвенції до 925 млн грн на всі регіони України. Це значно зменшить навантаження на місцеві бюджети. Таку інформацію озвучили у Верховній Раді та МОЗ. Якщо Державний бюджет буде прийнято вчасно, то і ми вчасно розподілимо кошти, й у січні субвенція надійде в райони.
Хочу також зазначити, що в цьому році Київська область стала першою в Україні, де було запроваджено міжнародну практику перевірки рівня глюкози в крові у хворих на цукровий діабет. На базі КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня», а також районних медичних закладів проводиться безкоштовне скринінгове дослідження крові на вміст глікованого гемоглобіну. З 1 серпня таку діагностику вже пройшли 70% хворих. У цьому році бюджет програми становив 2,3 млн грн, у наступному — її реалізація триватиме.
Львівщина
Відповідно до даних на вересень 2018 року аптеки виставили рахунки на 38,2 млн грн. Касові видатки, тобто ті кошти, які було відшкодовано аптечним закладам, нині становлять 34,1 млн грн. Такі затримки із відшкодуванням трапляються переважно через технічні нюанси, пов’язані з роботою казначейства. За дев’ять місяців кредиторська заборгованість сягнула 4,2 млн грн.
1 листопада 2018 року відбулася селекторна нарада за участю заступників Міністра охорони здоров’я Ольги Стефанишиної та Олександра Лінчевського, одним із ключових питань якої було забезпечення ліками інсулінозалежних пацієнтів. Прозвучала інформація, що Міністерством охорони здоров’я розроблено нормативний документ, котрий планують розглянути найближчим часом. Ним передбачено виділення додаткового фінансового ресурсу для забезпечення інсулінозалежних хворих. Тож сподіваємося, що всі потреби буде покрито.
Виходом із ситуації, що склалася, могла б стати або додаткова субвенція з державного бюджету, або терміновий перегляд місцевих бюджетів задля виділення коштів. Хоча жодних регіональних програм на Львівщині не приймали, а кошти з місцевих бюджетів виділяли лише на конкретні потреби.
Відповідно до даних реєстру пацієнтів, станом на 1 листопада 2018 року річна потреба для відшкодування вартості препаратів інсуліну у 2019 році становитиме 103,3 млн грн. За попередньою інформацією МОЗ, у бюджеті на 2019 рік на ці витрати передбачено близько 950 млн грн. Таким чином, місцеві бюджети будуть вимушені долучитися до фінансування, проте невідомо, у якому обсязі, адже ми ще не знаємо, скільки коштів субвенції отримає Львівщина. Коли, попри вимоги пп. 4 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2014 р. №73 «Питання реалізації пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на препарати інсуліну», органи місцевого самоврядування проігнорують питання, пов’язані із фінансуванням відпуску препаратів інсуліну за рахунок цільових видатків місцевих бюджетів на пільгове забезпечення такими препаратами осіб, хворих на цукровий діабет, то в наступному році знову виникнуть фінансові проблеми.
Підготували
Ніна КОНДРАТЮК (м. Полтава), Ольга КАМСЬКА (м. Чернівці), Петро ГЕРАСИМЕНКО (м. Луцьк), Олеся ШУТКЕВИЧ (м. Вінниця), Олена БЕРЕЗКІНА (м. Чернігів), Дана РОМАНЮК (м. Рівне), Лариса ЛУКАЩУК (м. Тернопіль), Оксана ТУПАЛЬСЬКА (м. Київ), Юлія МАСЮКЕВИЧ (м. Львів), спеціально для «ВЗ»
???Відповідно до даних реєстру пацієнтів, станом на 1 листопада 2018 року річна потреба для відшкодування вартості препаратів інсуліну у 2019 році становитиме 103,3 млн грн. За попередньою інформацією МОЗ, у бюджеті на 2019 рік на ці витрати передбачено близько 950 млн грн.
Щось не гаразд, із цифрами плутанина