Міністерство охорони здоров’я України 10 жовтня винесло на громадське обговорення проект Порядку, умов та строків розроблення і проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту та критеріїв оцінювання результатів, який відтепер складатиметься із тестового й об’єктивного структурованого практичного (клінічного) іспиту. Зокрема, тестовий компонент включає інтегрований тестовий іспит «КРОК», іспит з англійської мови професійного спрямування (проводяться одночасно) та міжнародний іспит з основ медицини (див. таблицю).
Кожна аудиторія, де проводитимуться тестові компоненти кваліфікаційного іспиту, має відповідати натаким характеристикам:
- відсутність перегородок для повного спостереженням за процесом тестування;
- наявність належного освітлення;
- наявність столів (парт, стільців зі столиком);
- наявність годинника, дошки або іншої поверхні, на якій можна писати для позначення часу початку та закінчення тесту;
- наявність відеокамер або систем відеоспостереження з автоматизованим записом усіх етапів проведення тестування (отримане зображення має покривати не менше 95% аудиторії);
- відстань між студентами в аудиторії має становити приблизно 1,2 м (орієнтовно — 2 посадкові місця) для гарантії того, що вони не спілкуватимуться та не списуватимуть один в одного.
Зроблені відеозаписи передаватимуть до Центру тестування, де їх аналізуватимуть. Під час тестування в аудиторії мають бути постійно присутні представник (представники) Центру тестування, представник закладу вищої освіти та працівник охорони Національної поліції України.
До об’єктивного структурованого практичного іспиту (проводитиметься з 1 січня 2019 року) входять такі базові клінічні дисципліни: «Внутрішня медицина», «Хірургія» та «Дитяча хірургія», «Акушерство і гінекологія», «Педіатрія з дитячими інфекціями». Проводитиметься він в один етап екзаменаційною комісією, яку створюватимуть у закладі вищої освіти. При цьому всі студенти витримуватимуть однакові випробування, послідовно переходячи від станції до станції відповідно до розробленого графіка (усього передбачено облаштування 12 станцій). Результати виконання завдань на кожній станції оцінюватимуть чек-листом.
Для проведення об’єктивного структурованого клінічного іспиту використовуватимуть різноманітні тренажери та симулятори, а також стандартизованих або реальних пацієнтів. Суть іспиту полягає в оцінці практичних і комунікативних навичок студентів. Екзаменаційні станції під час проведення практичного (клінічного) іспиту можуть бути таких типів:
- клінічні станції (Clinical station) — включають взаємодію студентів з реальним або стандартизованим пацієнтом;
- практичні станції (Practic station) — передбачають виконання технічних процедур (ін’єкції, запис ЕКГ тощо). До роботи на них можуть бути залучені вузькі фахівці, наприклад, реаніматологи.
Для вибору і підготовки стандартизованого пацієнта потрібно враховувати такі чинники:
- обов’язкову наявність попередньої підготовки;
- у якості стандартизованого пацієнта дозволяється використовувати лікаря-інтерна, клінічного ординатора, практичного лікаря, колишнього викладача, актора, волонтера тощо (реальні пацієнти із гострими захворюваннями не підходять для такого іспиту, однак пацієнтів із хронічними захворюваннями в стадії ремісії зі стабільними фізичними змінами (зоб, легеневі звуки, серцеві шуми, зміни шкіри, деформації) залучати дозволено);
- стандартизований пацієнт повинен представляти не історію хвороби, а показувати прояви захворювання, передавати емоційні й особисті характеристики симульованого хворого.
У документі пояснюють набір правил тим, що стандартизовані пацієнти мають кілька переваг перед реальними: їх можна контролювати, історія їх хвороби більш показова, а симуляція проявів захворювання може бути стандартизована. Використовуючи стандартизованих пацієнтів, також можна контролювати рівень складності екзаменаційної станції, а їх залучення під час подальших іспитів дасть змогу порівнювати результати виконання завдань різних студентів.
Іспит студенти складатимуть у Міжкафедральному навчально-тренінговому (симуляційному) центрі. Кількість станцій для іспиту — 12. Кожна станція займатиме окрему кімнату, а її номер і назва будуть зазначені біля входу. Якщо навичка не передбачає спілкування, то в одній кімнаті можна розмістити кілька станцій.
На іспит студент приходить у медичному одязі та змінному взутті. Таким чином, одночасно екзамен можуть складати 12 студентів, які на кожній окремій станції виконують одне й те саме завдання. Студенти рухаються за порядковим номером, тобто не пересікаються і, відповідно, не спілкуються. Про початок і кінець виконання станції повідомляє дзвінок. Тривалість виконання кожної станції однакова — від 5 до 10 хвилин. Якщо за цей час студент не впорався із завданням, він перериває роботу і переходить на наступну станцію.
Між станціями є перерва (1 хвилина), під час якої студенти переходять з однієї кімнати в іншу (від однієї стації до іншої). Завдання, які студент виконуватиме під час іспиту, залежать від типу станції і можуть бути або клінічними, або практичними.
Роботу студента на станції оцінюватимуть за чек-листом, складеним на підставі алгоритму виконання практичної навички. Максимальна оцінка за виконання завдання на 1 станції становить 1 бал. Кожному пункту алгоритму залежно від вагомості присвоюють певну частину балу. Вага кожного пункту може бути різною залежно від їх кількості, значущості, складності виконання.
Після проходження всіх станцій підбивається підсумок — максимально студент може заробити 12 балів. Іспит вважається складеним, якщо студент після проходження всіх станцій набрав не менше 60% від максимальної кількості балів.
За матеріалами офіційного веб-сайту МОЗ України
