Відверто: маючи чималий досвід участі в міжнародних медичних конференціях різного рівня, я була вражена. Три насичені наукою та інноваціями дні у баварському Мюнхені стали особливими завдяки українським лікарям-дерматологам. Пропоную подивитися на ISA 2017 нашими очима…
Кожна медична спеціалізація має наукові заходи та події міжнародного масштабу, які є освітньою платформою для практикуючих лікарів. Іноземні фахівці навіть не замислюються, чи варто брати участь у конгресах або конференціях, — для них це обов’язкова частина життя та процесу саморозвитку, яку пильно контролює система менеджменту якості. Там усе простіше: поїхав на конгрес — отримав бали, а отже, довів власну актуальність. Для українських лікарів як фінансова, так і організаційна складові є особистою зоною відповідальності. Варто сказати, що реєстраційні внески на участь у міжнародних конференціях стартують від декількох сотень Євро, не враховуючи трансфер, проживання та харчування. Більше того, за таку «ініціативу» часто можна ще й наразитися на осуд колег. Тож зустріти практикуючого лікаря в нашій країні, який, незважаючи ні на що, регулярно відвідує медичні конференції, не так уже й просто… Тому про те, щоб делегація з України на форумі виявилася найчисельнішою, — ніколи не йшлося. Цьогорічна п’ята Мюнхенська школа практичної дерматології ISA 2017 зламала всі шаблони: Україну представляли понад 70 делегатів! Для порівняння, російська делегація приїхала у складі 13 дерматологів, а Ізраїль, який завжди бере активну участь у таких конгресах, делегував лише 20 осіб.
Розширюючи кордони
Те, що українська дерматологічна спільнота вирізняється дивною колегіальністю, неодноразово доводили Київські дерматологічні дні, які збирають повні зали. Але українці вирішили не зупинятися на вітчизняних конференціях і так само — гуртом — поїхали отримувати знання за кордоном. Поїздці до Мюнхена передувало вже дві подорожі — до Латвії та Грузії. Підготовка до ISA 2017 тривала півроку. Не злякав дерматологів навіть тривалий автобусний переїзд. Навпаки, усю дорогу вели веселі розмови та навіть співали пісні, щоб відігнати втому.
ISA 2017 — літня школа для лікарів дерматологів, венерологів і лікарів естетичної медицини, яку проводять протягом 100 років на базі Університету Людвіга-Максиміліана (Мюнхен, Німеччина). Міжнародна літня академія збирає близько 900 практикуючих лікарів у галузі дерматології та венерології з 78 країн світу і спрямована на оприлюднення найактуальніших матеріалів для самоосвіти і підвищення рівня знань. Ідея цього заходу в підтриманні дружньої атмосфери, у якій лікарі можуть зустрічатися, вчитися, обмінюватися різними підходами до діагностики й лікування захворювань шкіри, варіюючи доступність протоколів, препаратів і устаткування. Акцент робиться на практичному лікуванні шкірних захворювань, що найчастіше трапляються в повсякденній практиці.
Раніше Мюнхенська школа була суто німецькою і проводилася тільки рідною для них мовою. З приходом нового керманича Томаса Ружички були започатковані англомовні дерматологічні школи. На сьогодні він є «хазяїном» і головним організатором ISA. Томас Ружичка — професор, доктор медичних наук, директор департаменту дерматології та алергології Університету Людвіга-Максиміліана, колишній директор департаменту дерматології та венерології в Університеті Дюссельдорфа Хайнріха-Хайне. Саме за його ініціативи були виділені гранти для молодих українських дерматологів. У своєму інтерв’ю професор Ружичка зазначив: «Мені надзвичайно приємно вітати в Мюнхені кожного українського дерматолога! Я бачу їх бажання вчитися та розвиватися, тому всіляко підтримую ці ініціативи. Маю надію, що наступного року, незважаючи на те що ISA 2018 проводитиметься для німецькомовних країн, українська делегація приїде нас підтримати!»
«Дерматологи, дійсно, прагнуть вчитися, — зазначив ідейний натхненник українських дерматологів професор Олександр Літус. — Одним зі стримувальних факторів був мовний: на жаль, не всі практикуючі лікарі можуть зрозуміти доповіді англійською. Тому ми вирішили позбутися його й організували синхронний переклад для нашої делегації. Так, ми не пошкодували коштів і привезли із собою перекладачів, й повірте, це значно спростило сприйняття інформації та дало змогу нашим лікарям бути присутніми на кожній доповіді. Але я розумію, що, незважаючи на велику чисельність української делегації, у Мюнхені — далеко не всі бажаючі. Щоб дати можливість кожному лікарю отримати наукову інформацію з конгресу, ми, вперше в історії медичної спільноти нашої країни, організували унікальні Highlights — відеоогляди основних секцій. Уже наступного ранку після проведення кожен міг переглянути їх і взяти для себе щось корисне».
Зелене світло для молоді
Родзинкою заходу є те, що молодь має можливість звернутися за порадою чи допомогою до будь-якого корифея світової дерматології. Більше того, говорячи про молоде покоління дерматологів з України (яких було чимало), варто зазначити: організаційний комітет ISA вже кілька років поспіль виділяє 10 грантів на участь у заході! Вони включають оплату реєстраційного внеску, що становить 520 Євро, та покриття транспортних і витрат, пов’язаних із проживанням, — 250 Євро. Погодьтеся, це значна допомога.
Роман СВИРИДЮК, заступник головного лікаря лікувально-діагностичного центру «Медея» (м. Полтава)
Чесно кажучи, це моя перша конференція такого масштабу. Цього року я брав активну участь в українських освітніх дерматологічних заходах і спочатку навіть не знав, що у їх форматі відбуваються розіграші грантів на участь у Мюнхенські школі. Перший раз, у рідній Полтаві, я був другим у списку. І під час майстер-класів у Кропивницькому я також, на жаль, посів друге місце. Цей грант був останній, і переможниця, на щастя для мене, за кілька хвилин до оголошення результатів покинула залу. Я був на сьомому небі, адже вже кілька років відчував внутрішню потребу у здобутті додаткових знань, у тому числі за кордоном! Особливо цікавою особисто для мене є дерматоонкологія, тому саме на цю секцію я роблю найбільшу ставку.
Марина АНФІЛОВА, доцент кафедри шкірних та венеричних захворювань Вінницького національного медичного університету, дерматолог клініки Euroderm (м. Київ), кандидат медичних наук
Зізнаюся, заздрила молодшим колегам, адже за віковими критеріями вже мало сподівалася на грант. Проте так сталося, що цього року мені вдалося таки вскочити в останній потяг. Сказати, що я вражена, — це нічого не сказати: прослухавши поки лише три лекції, отримала купу нової інформації. Більше того, на ISA 2017 мені довірили особливу місію: разом з кількома шанованими колегами я передаватиму здобуті знання у відео-форматі!
Юрій ДАНИЛЬЧУК, лікар-дерматовенеролог ЦРЛ (м. Броди, Львівська область)
Я здивувався і зрадів одночасно, коли дізнався про виграш! Коли мені повідомили новину, то навіть не знав, що сказати, адже такі дива трапляються дуже рідко… Далі — лише емоції та неперевершені відчуття. Одне можу сказати напевне: без цього гранту я не зміг би дозволити собі участь у ISA. Ось тепер я в Мюнхені і найбільше очікую секції з дерматоскопії й онкології. Але маю намір прослухати максимальну кількість секцій і згодом поділитися зі своїми колегами набутим досвідом.
Наукова частина ISA 2017
Українська делегація може пишатися не тільки чисельністю: двоє наших шанованих лікарів виступили з власними доповідями. Професор Олександр Літус представив унікальну концепцію, запропонувавши створити міжнародний координаційний центр дерматології катастроф. Тема є надзвичайно актуальною не лише для країн, де відбуваються воєнні конфлікти, а й для тих, що потерпають від масової міграції населення. Доповідач детально зупинився на слабких місцях надання дерматологічної допомоги в таких регіонах, і як наслідок — на виникненні епідемій як венеричних, так і шкірних захворювань. Професор Літус виніс на суд колег алгоритм роботи такого напрямку й отримав підтримку головного військового дерматолога Німеччини, котрий на простих прикладах розповів, як їм вдавалося зупиняти поширення захворювань в Афганістані.
Головний лікар клініки Euroderm Богдан Литвиненко зробив акцент на інноваційних методах дерматологічної допомоги. Мова йшла про телемедицину, додатки до смартфонів тощо. Доповідач впевнений, що це — майбутнє сучасної дерматології. Окрім того, у доповіді Богдана Литвиненка йшлося про нове неінвазивне устаткування: сучасні системи, які замінять біопсію. І на завершення український лікар порушив прогресивну та популярну тему нейронних мереж для автоматичного аналізу виявлення пухлин шкіри.
Ну і, звичайно, Highlights: уперше за 100 років проведення конференції ISA були організовані відеоогляди доповідей. Щодня наші експерти були присутні на наукових секціях, аналізували інформацію, виділяли ключові повідомлення кожної наукової доповіді, а потім перекладали і, незважаючи на шалену втому, пізно ввечері годинами записували це для своїх колег, що не мали змоги відвідати захід.
Секцію «Клінічний спектр та менеджмент васкулітів шкіри» записував всесвітньовідомий професор з Білорусі Володимир Адаскевич. Коментуючи доповідь Алекса Ортега Лайози із США, професор Адаскевич зазначив, що в основі васкулітів — запальний процес, що клінічно проявляється пурпурою, яка пальпується. У лікуванні цієї патології використовують імуносупресори. Для васкулопатій характерним є патогенетичний оклюзійний процес, що клінічно проявляється ретикулярним лівідо і сітчастоподібною пурпурою. Основою лікування патології є антикоагулянти. Для коректної й ефективної терапії необхідна біопсія пурпури на ранній стадії захворювання. Доповідь серба Мілаша Ніколіча стосувалася ANCA-васкулітів, ідіопатичних або медикаментозно спровокованих (ANCA — антинейтрофільні цитоплазматичні антитіла). Доповідач представив спільноті власне дослідження, де назвав препарати, які найчастіше спричиняють цю патологію (антитиреоїдні засоби, свитини, міноциклін). Стан проявляється ортикоподібними висипами на шкірі. У 100% хворих завдяки клінічним тестам виявляють мієлопероксидазу. Методи лікування двох типів васкулітів відрізняються: циклофосфамід призначають при ідіоматичній формі, системні кортико-стероїди — при васкулітах, спровокованих лікарськими засобами.
Доповіді секції «Розацеа» коментувала професор Світлана Возіанова. Вона зазначила, що розацеа — хронічний запальний дерматоз, який характеризується припливами, еритемами, телеангіоектазіями, папулами, пустулами, гіперплазією сальних залоз, розростанням сполучної тканини. Згідно із сучасним трактуванням патогенезу ключову роль відіграє підвищення рівня сироваткових протеаз і кателіцидинів, що мають протизапальні властивості й індукують запалення через посилення процесів ангіогенезу і хемотаксису. У 30-50% пацієнтів із розацеа виявляють підвищену щільність заселення волосяних фолікулів кліщами роду Демодекс. Судинні форми лікують за допомогою топічної та лазерної терапії, а запальні — системної й топічної. У разі інфільтративно-продуктивних форм часто вдаються до хірургічного втручання. Інновацією топічної терапії спікер зазначила бромінідін (високоселективний α2-рецептор агоніст) — 3 мг/г гелю. А в системній терапії — ізотретиноїн (0,3 мг/кг на добу), що є ефективнішим, ніж доксициклін, при важких формах захворювання.
Доповіді на тему «Акне» коментувала Марина Анфілова. Одна з них належала дерматологу з Угорщини Лайошу Кемейну. Під час свого виступу він зупинився на факторах, що провокують захворювання, ролі збудників і сучасних тенденціях терапії. Автор проаналізував понад 4 тис. публікацій останніх років і зазначив геноми, що відповідають за регуляцію вродженого імунітету, який впливає на запалення, проліферацію, регуляцію стероїдного метаболізму й адаптивну імунну відповідь. Окрім цього, доповідач наполягав на розширенні переліку збудників захворювання. Також спікер зазначив: підвищений рівень вітаміну В12 стимулює активність P. acne, які своєю чергою продукують більше порфіринів, і все це призводить до посилення клінічних проявів вугрової хвороби. Серед сучасних тенденцій терапії доповідач виділив незначне збільшення частоти призначення системної антибіотикотерапії, скорочення застосування КОК та ізотретиноїну і триразове збільшення частоти використання спіронолактону в жінок.
Фундаментальну секцію Global dermatology коментував професор Ігор Свістунов. Це був цікавий ескурс у дерматологію різних країн. Наприклад, у Китаї базова медична освіта триває 5 років (ступінь бакалавра), а резидентура з дерматології — 3 (Пекінська або Шанхайська модель). Більше того, китайські дерматологи можуть обрати такі субспеціальності, як дерматопатологія, аутоімунні й алергічні хвороби, інфекції, псоріаз, вітиліго, захворювання волосся, дерматохірургію, косметологію чи фототерапію. Сучасна дерматологія Ірану представлена 44 медичними університетами і 8 дослідницькими центрами, які щорічно випускають близько 40 дерматологів. Доповідь віце-президента Міжнародного товариства дерматології з Індії Шіама Верма стосувалася тропічних хвороб, а саме: нового погляду на клініку лепри. Спікер повідомив, що ранніми симптомами захворювання є закладення носа та набряки ніг. До основних проявів належать поліморфізм висипів, їх велика кількість і симетричність, підвищення температури шкіри на окремих ділянках, втрата чутливості шкіри й потовщення нервів. Лабораторна діагностика включає фарбування по Цилю — Нільсону та визначення AFB (кислотостійких бактерій). Лікування олігобацилярного типу включає застосування рифампіцину та дипсону, а при полібацилярному типі до них додають клофазимін.
Головний лікар КУ «Одеська обласна дитяча (шкірно-венерологічна) лікарня» Олег Ниточко описував секцію дитячої дерматології. У доповіді Регіни Фелстер-Холст «Диференціальна діагностика екзантем у дітей» йшлося про екзантему, подібну до рожевого лишаю Жібера, та індуковану лікарськими засобами (барбітуратами, каптоприлом, ізотретіоніном, леватизолом, кетотифеном, адалімумабом) або вакцинами (протидифтерійною, пневмококовою, проти гепатиту В). Ярон Лаві в доповіді про алергічний контактний дерматит у дітей зазначив, що найчастішими контактними алергенами є нікель, кобальт, перуанський бальзам, метилізотіазолінон, бацитрацин, неоміцин, ланолін. Андреас Волленберг, аналізуючи, що нового в лікуванні атопічного дерматиту, зупинився на нестероїдному топічному інгібіторі фосфодіестерази (PDE4) — крисаборолі; циклоспорині А, меторексаті, азатіоприні, мікофенолаті мофетилу (у якості системної терапії) й нових імунобіологічних препаратах: дупілумабі (анти-IL4/IL13Rα), тралокінумабі (анти-IL13), немолізумабі (анти-IL31Rα).
Богдан Литвиненко коментував секцію «Немеланомні раки шкіри». Пітер Аренбергер у своїй доповіді зазначив: щорічний приріст захворюваності на немеланомні раки шкіри (НМРШ) становить близько 8%. У більшості країн Європи випадки НМРШ не заносять у канцер-реєстр, тому реальний рівень захворюваності невідомий! Захворюваність у віковій групі понад 40 років коливається від 11 до 25%. Основна причина розвитку НМРШ — УФ-експозиція. Базальноклітинна карцинома — одна зі значних проблем НМРШ, спостерігається у 80% випадків, коли шкіра зазнає хронічного впливу УФ-опромінення. Автор повідомив про ризик розвитку повторної карциноми протягом трьох років за наявності первинного вогнища. Сучасна терапія включає Hh-інгібітори: vismodegib/sonidegib. У кінці своєї доповіді професор зупинився на використанні денної фотодинамічної терапії у спеціально побудованих альтанках зі скла, що блокує проходження УФ-променів типу Б. Це недорога процедура, яка ще й знижує больові відчуття в пацієнтів. Її ефективність аналогічна апаратній фотодинамічній терапії.
P.S. Звичайно, така локальна дерматологічна активність заслуговує на величезну повагу. Хочеться вірити, що цей приклад змусить «прокинутися» й решту спеціалізацій: адже очі бояться, а руки роблять!
Підготувала Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»
Подивитися відеоогляди можна на платформі Medical Knowledge Hub
